Новини

«Затишшя на ринку продаж ми повинні використати собі на користь»

З перших уст
«Затишшя на ринку продаж ми повинні використати собі на користь»

Кадрові зміни на Львівській ізоляторній компанії розпочалися зверху. Генеральним директором компанії призначено колишнього начальника цеху скловаріння і виробітки скла Оксану Вікторівну ДИНІК. Сьогодні вона є гостем редакційної вітальні і ділиться з нашими читачами своїми планами щодо майбутнього компанії.

- Оксано Вікторівно, чи не складно було робити вибір між посадою начальника цеху і генерального директора у, скажімо, не найкращий для компанії час?
- Рішення було не простим. Стояло два вирішальних моменти: перший, під силу – не під силу мені ця посада, другий, зміна графіку життя всієї моєї сім’ї. Вдома мене підтримали рідні, на роботі - колеги. Тому хочу подякувати всім за підтримку і розуміння. Коли я обмірковувала пропозицію, то мала трохи сумнівів, тепер впевнена, що справлюся. Я не одна – за мною робота всього колективу. Моє завдання – правильно вибрати напрям, скоординувати роботу в потрібному руслі і отримати необхідний результат. Тому рішення, які зараз доводиться приймати є досить складні, не завжди популярні, але вкрай необхідні.
- Якою нині є політика підприємства?
- Вона була і залишиться одна – з мінімальними затратами отримувати максимальний результат, рахуючись при цьому з інтересами кожного працівника підприємства. Політика ця має бути незмінна у будь-якому випадку, і навіть при тому фінансовому становищі, в якому ми зараз перебуваємо. Ми чесно відпрацювали весь свій фінансовий потік і на сьогодні ресурс наш вичерпаний.
- З чим це пов’язано?
- Із зменшенням кількості продаж. Вона зменшувалася поступово. І ось настав час переглянути обсяг виробництва, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, зокрема, і на ринку продаж загалом. На території нашої країни йдуть бойові дії. Фінансова ситуація в країні складна. Вона не могла не відбитися на виробництві. Змінилася вартість нашої матеріальної бази. Щоб відновити фінансові потоки і в подальшому реалізувати наші плани, необхідно провести скорочення виробництва, а відтак і скорочення персоналу. Є крайня необхідність зупинити піч. Прийняти таке рішення було дуже важко. Але, вивільнивши цей фінансовий потік, ми зможемо реалізувати свої плани. Це наш шанс. Поки на ринку продаж затишшя, ми повинні ним скористатися.
- Перші кроки в цьому напрямку…
- В обов’язковому порядку мусимо доукомплектувати і технічно вдосконалити випробувальну лабораторію. Це збільшить наші можливості на етапі проходження омологації, а відтак сприятиме розширенню географії ринку продаж нашої продукції. Наступний важливий крок – реалізація проекту, який стосується будівництва компакт- заводу. Над ним ми дуже довго і дуже ретельно працювали. Зараз настав час запустити в роботу.
- Питання компакт-заводу обговорювалося з десяток років. Нині воно стоїть в розряді першочергових. Це означає, що підприємство дозріло до реалізації проекту чи є інші причини, які підштовхують до цього?
- Зростають податки на землю. Обслуговування споруд у тому стані, в якому вони нині перебувають, уже не є рентабельним. Цех приготування шихти просто кричить про заміну обладнання, яке вже не здатне працювати в необхідному для нас режимі, і давно потребує модернізації. Це ключові моменти і ми мусимо над ними працювати. Однак будівництво компакт-заводу здійснюватиметься не тільки заради того, щоб зменшити територію заводу, а в першу чергу, щоб, реорганізувавши технологічний ланцюг, можна було б отримати найбільший економічний ефект.
- Скільки часу відведено на реалізацію цих проектів?
- Випробувальну лабораторію плануємо укомплектувати до ювілею – 50-річчя з дня запуску заводу. Маємо намір запросити на святкування всіх наших потенціальних партнерів і показати їм усі наші реальні напрацювання, адже випробувальна лабораторія є нашою візитною карткою. Щодо компакт-заводу, то в цьому розрізі працюємо. У найкоротші терміни плануємо скласти оцифрований бізнес-план, узагальнивши попередні напрацювання і скоригувавши їх із врахуванням сьогоднішніх вимог, і подати проект для заключного рішення в головний офіс. Сьогодні стоїть завдання реалізувати проект максимум за півтора-два роки.
- Які плани будуються щодо складального цеху?
- Поки у цеху скловаріння і виробітки скла йтиме підготовка до наступного етапу роботи – реконструюватиметься піч, проводитиметься капітальний ремонт машинолінії, складальний цех зупинятися не буде. Чисто технічно і технологічно зупинка роботи цеху скловаріння не може бути тривалою, бо це відіб’ється на ефективності роботи. Вона буде прив’язана до фінансового результату і до вивільнення складських запасів склодеталей. У рамках реалізації проекту компакт-заводу планується реконструкція дільниці подачі і підготовки цементної суміші. Буде максимально механізована дільниця подачі комплектуючих, модернізована дільниця лакування стержнів.
- Які ще важливі питання стоять нині на порядку денному?
- Ми розпочали роботу, і вже маємо перші позитивні результати, над тим, щоб отримати стовідсотковий український ізолятор. Це означає, що підприємство використовуватиме для складання ізоляторів не тільки своє скло, але й комплектуючі. Свого часу це не було реалізовано тільки тому, що продукти, які ми привозили із-за кордону, були дешевші, аніж вітчизняні. Сьогодні, із врахуванням усіх курсових різниць, використання українського продукту - найоптимальніше рішення. Звичайно, ми не відмовимося повністю від співпраці із зарубіжними постачальниками, але основну увагу зосередимо саме на українському продукті. Це наші основні пріоритети.
- Чи актуальне для нас нині питання розширення асортименту із врахуванням потреб ринку?
- Так. Воно закладено в планах другого кварталу. Ринок диктує свої умови. Ми будемо розширювати асортимент продукції. На цей рік погоджено облаштування дільниці зі складання опорно-стержневих ізоляторів. На ринку цей продукт затребуваний. Поки що продукцію виготовлятимемо для вітчизняного ринку. Також погоджена концепція складання арматури для лінії високовольтних передач. Сировину і частину готових елементів купуватимемо, частину виготовлятимемо в себе. Основний акцент підприємство робитиме на складанні лінійної арматури. Таким чином ми зможемо згодом запропонувати робочі місця працівникам, які на сьогодні змушені були покинути роботу на підприємстві.
- Чи плануються у зв’язку з сьогоднішніми змінами на виробництві кадрові перестановки?
- Приймаючи рішення про скорочення персоналу, я керувалася суто структурою підприємства і максимальною її ефективністю. Нині кожен працівник, який підпав під вивільнення, може запитати: «А чому я?» Питання вирішували керівники структурних підрозділів. Вони насамперед оцінювали професіоналізм кожного працівника, а також готовність навчатися із врахуванням нових вимог. Це теж один із факторів. Ці моменти були основними. До того ж враховувалися і певні соціальні моменти. Якихось особистісних моментів я не побачила. Мені боляче за кожного працівника, але виникла така необхідність і від цього не втечеш.
- Чи впроваджуватимуться структурні зміни?
- Що стосується виробничих цехів, наразі ніяких змін не буде. Скоріш за все вони можуть відбутися після того, як буде узгоджений весь технологічний ланцюг компакт-заводу. Після цього ще раз буде переглянуто кількість працівників на кожну ділянку, на кожну лінію і, можливо, тоді виникне необхідність провести структурну реорганізацію. Що стосується адміністрації та інженерно-технічних працівників усіх напрямків, то зміни ми вже почали. Дуже хочеться дати можливість розкритися тим людям, які з певних причин не могли себе показати. Ми дамо їм шанс для професійного зростання. Єдина вимога, яка ставитиметься, – розуміння, вміння працювати в команді, професіоналізм, готовність вчитися і сприймати інформацію.
- Кілька слів про перехід цеху скловаріння на роботу з новими матеріалами...
- По великому рахунку - це авантюра! Рішення розумне, але надто ризиковане. Воно вимагає високого професіоналізму від всіх: від головного інженера і технолога до начальника фізико-хімічної лабораторії і скловарів. Разом з тим випробувати новий матеріал на практиці напередодні зупинки роботи печі – найоптимальніший варіант. Це, так би мовити, вдихнути повітря і видихнути його після отримання результату. Мета проекту – знизити енергозатратність процесу скловаріння. Адже вартість енергоносіїв зростає мало не кожен місяць. Це в свою чергу відбивається на собівартості продукції. І, щоб продукція була конкурентоспроможна, ми зобов’язані були піти на такі ризиковані кроки. Наскільки цей ризик буде виправданим, покаже наш професіоналізм.
- Чи достатньо має технічних ресурсів фізико-хімічна лабораторія, щоб тримати свій рівень?
- Я обіцяла керівнику лабораторії придбати експериментальну піч, про яку працівники цього структурного підрозділу давно мріють. Це дозволить їм більше експериментувати з матеріалами, щоб зменшити ризики під час роботи на печі, і прискорити перехід на використання вітчизняної сировинної бази.
- Що ж, бажаю Вам успіхів! Дякую за розмову.

Інтерв’ю вела
Богдана СТЕФУРА.

10.09.2015