Новини

53 роки із живим склом. Чому найстаріший скловар ЛІКу пишається своїм фахом

Сімдесят вісім років минуло 11 листопада Дмитрові Павловичу Жеребному. Попри поважний вік, чоловік і досі працює в цеху Львівської ізоляторної компанії. Він зберіг жвавість і розсудливість, а ще – цікавість та гордість за свої вироби. 

Дмитро Жеребний на ізоляторний завод потрапив після служби у війську. Важко повірити, коли розмовляєш із цим працівником Львівської ізоляторної компанії, що то було понад півсотні років тому. Тоді ізоляторний тільки відкривали. Дмитро Жеребний побачив живе скло і прикипів до нього.

"Родоначальники цього виробництва – французи. А у нас розробляв технологію Львівський політехнічний інститут".

Почавши працювати пресувальником, Дмитро Жеребний пізніше був майстром, відтак і старшим майстром. Контролював 5 ліній на виробництві. Але в певний момент відчув, що прагне змін у житті. І в сорок три роки перейшов на скловаріння.

"Роботі треба себе віддавати, де б ви не працювали. Секретів нема. Лише у твоїй роботі. Якщо хочеш добре працювати, усі таємниці будуть тобі як на долоні. А якщо ти ледар, то завжди знайдеш на кого чи на що звалити свої невдачі".

З того часу і досі Дмитро Жеребний працює скловаром на Львівській ізоляторній компанії. Для себе прийняв рішення – не підніматися щаблями кар’єрної драбини. Каже, досяг уже свого рівня. Але сиднем не сидить. Придивляється до нових технологій, змін, які постійно є на ЛІКу.

"Зараз, безумовно, технологія пішла набагато вперед. В радянські часи максимально було 50 відсотків виходу з горна. Зараз норма – вісімдесят. Сьогодні затрати утричі менші, ніж було колись. Наукові досягнення прийшли на завод".

Дмитро Павлович також відкритий до спілкування. Каже, сперечається із молоддю, бо має інколи інші погляди. Але радить своїм колегам самовдосконалюватися, спілкуватися із авторитетними фахівцями і не розраховувати лише на комп’ютер.

"Зараз є інтернет, ви можете багато чого там узяти. Є література, але, вважаю, скло ще до кінця не вивчене. Раніше казали – скло від засипки до початку варіння має стояти тиждень. А зараз ми варимо три дні. Питати старших, не встидатися, якщо чогось не знаєш. Дехто боїться, мовляв, як запитувати якісь дурниці? Дурниць немає в житті".

"Комп’ютер тільки вашу думку фіксує. Як Ви його налаштуєте, так і буде працювати. Це є прилад, який може Ваші думки перенести у розрахунки. А Ви самі мусите усе продумати".

За довге життя Дмитро Жеребний багато чого бачив і відчував. Але й досі гордиться своєю працею, львівськими ізоляторами.

"Де б Ви не поїхали по території колишнього СРСР, то усюди наші ізолятори є. Та і в інших краях. Навіть у США, Канаді, Уругваї, Польщі, інших країнах висять наші ізолятори. Приємно, що то є частка твоєї праці. Думаєш собі, а може я в той час робив, моя зміна була? І люди користуються й далі".

Дмитро Павлович розповідає, що ізолятори зі Львова стоять по 50 років, і ніхто їх не замінює. Значить, з гордістю каже скловар, зробили їх на совість.

14.11.2018